Час народження смайлика відомо з точністю до хвилини. 19 вересня 1982 о 11:44 ранку Скотт Фалман, професор психології університету Карнегі Меллон у Піттсбурзі відправив колегам електронне повідомлення. У ньому він запропонував при спілкуванні в мережі використовувати добре відому сьогодні кожному інтернет-користувачеві послідовність з трьох символів – “:-)” – в якості маркера для жартівливих повідомлень. Свій вибір учений пояснив тим, що цей значок схожий на усміхнене обличчя.

Історія питання

Не можна сказати, що Фалман придумав щось принципово нове. Ще в 1969 році Володимир Набоков в одному з інтерв’ю пропонував створити спеціальний знак пунктуації для графічного відображення емоцій. “Треба придумати який-небудь типографічні знак, що позначає усмішку, яку-небудь карлючку або що впала навзнак дужку, якою я б міг супроводжувати відповідь на ваше питання”, – заявив автор “Лоліти”.

Схожі думки виникали не тільки у Набокова. Кажуть, що ще в 60-х роках для графічного позначення жарту використовувався знак # – за аналогією із зубами, які видно при посмішці. З 1972 року користувачі системи PLATO могли використовувати для позначення емоцій спеціальні символи.

Але лише не залежний від шрифту і кодування смайлик одержав масове поширення. Сьогодні в чатах і SMS-повідомленнях використовується вже близько 30 графічних символів

Як змінювався смайлик

Пропонуючи використовувати смайлик, Фалман сподівався, що символ полегшить спілкування, оскільки дозволить відрізняти жарти від серйозних заяв. “Пропоную використовувати ось таку послідовність символів для позначення жартівливих повідомлень: “:-)”, – писав Фалман. Вирази, які не є жартами, він хотів виділяти іншого – не менш відомої зараз – послідовністю знаків – “:-(“.

Сьогодні смайлики також нерідко використовуються як маркери жарти, проте більшість користувачів вдаються до них для вираження емоцій. Символами передається міміка обличчя і голосові інтонації – все те, що залишається за кадром при листуванні по електронній пошті або спілкуванні по ICQ.

Спочатку смайлики використовувалися тільки в неформальній листуванні. Багато хто дотримується цього правила і зараз. “У асьці, як розмовному жанрі, вони (смайлікі. – Ред.) Необхідні. А в звичайних листах або на конференціях, де все відбувається не в реальному часі, смайлики дивно виглядають”, – вважає редактор журналу SmartMoney Олексій Каменський.

Однак видавець RB.ru Наталія Моїсеєнкова вважає, що смайлики отримали набагато більш широке поширення. “З 1998 року смайлики мігрували з неформальних листів у ділові. Вони тепер скрізь”, – говорить Моїсеєнкова.

Втім, за 28 років смайлики нажили не тільки друзів, але й ворогів. “Смайлик – це віртуальний дезодорант. Його зазвичай ставлять, коли юзеру здається, що від нього погано пахне. І він гарантовано хоче пахнути добре”, – говорить один з героїв останнього роману Віктора Пелевіна “Empire V”. І він не самотній в такій оцінці смайлика.

Джерело “GBNews”

Соьгодні на варті постовий: Смотрим смело фильмы ужасов .